Музей РВСП

Музей РВСП

Історія

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за величиною арсенал ядерної зброї в світі після Росії та Сполучених Штатів. Однак, в січні 1994 року в тристоронній заяві, Київ підтвердив прагнення до повного роззброєння. У 1994 році Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) в якості безядерної держави, і, передавши всі свої ядерні боєголовки в Росію для ліквідації, остаточно звільнилася від ядерного потенціалу до 1996 року.

У 1991 році Україна володіла ядерним арсеналом, що складався приблизно з 1900 стратегічних ядерних боєголовок і 2500 одиниць тактичної ядерної зброї. В арсенал входили міжконтинентальні балістичні ракети: 130 одиниць SS-19 і 46 одиниць SS-24, а також 25 одиниць Ту-95 і 19 одиниць Ту-160 – стратегічних бомбардувальників здатних нести крилаті ракети з ядерними боєголовками.

Влітку 1993 року, концепція тристоронньої угоди між Сполученими Штатами, Україною й Росією викликала дискусії між трьома країнами. З цих обговорень американські переговорники зробили висновки, що Україна буде ратифікувати Договір СНО і приєднається до ДНЯЗ в якості без’ядерної держави в обмін на певну фінансову допомогу. У листопаді 1993 року Рада проголосувала за ратифікацію СНО, але визначила 13 додаткових умов. Ці умови включали гарантії безпеки, фінансової допомоги для утилізації, компенсації за тактичну ядерну зброю вже відправлену до Росії, а також визнання того, що тільки 36% пускових установок і 42% боєголовок на українській території підлягають ліквідації. Резолюція Ради отримала різку критику з боку США і спровокувала відповідні погрози з боку Росії.

Переговори щодо тристоронньої угоді почалися в грудні 1993 року, і угода була досягнута в середині січня 1994 року. У рамках тристоронньої угоди, Україна погодилась відмовитися від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки, фінансової допомоги, а також затвердження графіка реалізації денуклеаризації. Хоча угода не відповідала усім попереднім умовам, встановленим Радою, парламент погодився почати ратифікацію в лютому 1994 року і схвалила приєднання України до ДНЯЗ у листопаді 1994 року.

Україна передала всі свої ядерні боєголовки в Росію до 21 травня 1996 року. До січня 2002 року всі стратегічні бомбардувальники на українській території були демонтовані, передані Росії, або перетворені для невійськового використання, всі МБР були ліквідовані або в розібраному вигляді очікували ліквідації, а всі пускові установки МБР були знищені. Загалом, Україна отримала більше 500 мільйонів доларів американської фінансової допомоги для утилізації за Програмою Нанна-Лугара зі зменшення загрози, що походить від зброї масового знищення.