Музей РВСП

Музей РВСП

Зали музею

Музейні зали містять експонати, що розповідають про історію РВСП, дивізії, пристрої і обладнання підземного уніфікованого командного пункту, стартових позицій.

Відкриває цю частину експозиції пано “43 Ракетна Армія”
– Схема протистояння ядерної зброї між СРСР і США 1959-91 рр..
– Ракети, які перебували на озброєнні 43-й ракетної армії;
– Схема розташування частин і з’єднань 43-ї ракетної армії;

Карта База МБР “Первомайськ”. Прискорене будівництво позиційних районів для з’єднань і частин передбачало в якомога короткий термін (12-18 місяців), за наявності необхідних факторів, створювати бази міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) на максимальній відстані від населених пунктів. Винятком був позиційний район 46 ракетної дивізії, до складу якого входили: командний пункт, 9 ракетних полків з ракетами РС-18, РС-22, РТБ, ТРБ, а також частини забезпечення, польові райони, які розташувались на території трьох областей (Миколаївської, Кіровоградської та Одеської).

Позиційний район командного пункту. До складу бойового ракетного комплексу (БРК) входило 10 розосереджених бойових стартових позицій (БСП) з поодинокими, на відстані 10-15 км одна від іншої, шахтними пусковими установками (ШПУ) кожна. Поблизу однієї з них розташовувався командний пункт БРК, з’єднаний лініями системи бойового управління та зв’язку з усіма стартовими позиціями.

Позиції командного пункту (КП РП), поділялися на дві зони: бойову і зону забезпечення. До складу бойової зони входили: уніфікований командний пункт (УКП), шахтно-пускові установки (ШПУ), холодильний центр (ХЦ), енергоблок (ЕБ), вартове приміщення, трансформаторні підстанції. До зони забезпечення належали: КПП, пункт заправки ПММ, споруда № 6 для особового складу чергової зміни; сховище для особового складу; споруда № 7 для розміщення техніки “НЗ”; продуктів харчування; станції другого підйому; естакада для обслуговування та бокси для машин. Навколо позиції командного пункту розміщені технічні системи охорони.

Апаратура бойового управління командного пункту ракетної дивізії. З першого погляду командний пункт – це звичайне споруда, де є готель, їдальня, спортзал, які знаходяться на поверхні. Безпосередньо сам КП – під землею. Коли заступали на чергування розрахунки на чолі з командиром чергових сил дивізії, під його командуванням перебували КП полків, з пусковими установками яких і підтримувалася постійний зв’язок за допомогою апаратури бойового управління.

Пульт оператора чергової зміни охорони і оборони (ДСГО-В). На територію ШПУ пройти непоміченим було неможливо, адже кілька рядів охоронної огорожі реагували на будь-яку спробу її подолання – сигнал тривоги тут же подавався на пульт оператора.

До складу автоматизованої системи охорони входили:
– Модуль “М-200” – чутливі підземні сейсмодатчики;
– Система радіопроменевого виявлення “Піон-Т”;
– Система “наближення і дотику” (на відстань до 2 м) “Радіан”,
а також небезпечна для порушника (ураженням струмом 800, 1100 або 3000 В – залежно від оперативної обстановки) – система електризованої огорожі, так звана сітка “П-100”, управління якою здійснюється з вартового приміщення позиції БСП, або з пульта чергової зміни УКП .

Командний пункт полку керував десятьма ракетами, шахтно пускові установки яких знаходилися на відстані 8-10 км одна від одного. Враховуючи всю відповідальність, покладену на УКП, вимоги теж були високими. КП здатний був витримати пряме попадання ядерної боєголовки. На цей випадок два офіцери, які несли чергування (а в умовах виникнення реальної загрози війни, тобто “підвищеної” готовності – три) мали можливість закріпитися в кріслі, як у літаку.

Технічна досконалість УКП дозволяла забезпечити життєдіяльність особового складу та виконання бойового завдання з пуску ракет при будь-яких умовах. Передбачений навіть автономний режим функціонування, на випадок виходу з ладу зовнішніх джерел енергопостачання. Люди могли перебувати під землею довгий час – для цього в командному пункті був запас продуктів харчування, обладнання та інших спеціальних засобів, необхідних у надзвичайних ситуаціях. Відсіки з’єднані між собою сходами. Крім цього, бойовий розрахунок при потребі міг скористатися сходовими секціями, які закріплені зовні контейнера КП і евакуюватися через люк аварійного виходу.

НАСТУПНА ЕКСПОЗИЦІЯ ||>>